Перший пріоритет —  це, безумовно, забезпечення армії, оборона та безпека. «Цьогоріч половину бюджету ми направимо на забезпечення всім необхідним наших Збройних Сил. Усі податки, які платять громадяни та бізнес, підуть саме на оборону та безпеку», — сказав він, додавши, що також буде активізовано нові програми виробництва і закупівлі зброї та техніки, розбудовуватиметься сучасна система укриттів, встановлюватимуться додаткові засоби перевірки в громадських місцях (рамки та сканери), буде врегульовано обіг зброї в Україні, що забезпечить право людей на самозахист, але водночас передбачатиме необхідні запобіжники.

Другий — інтеграція України в ЄС та НАТО. «Ми отримали статус держави-кандидата на членство в ЄС, п’ять «безвізів» із Євросоюзом, виконали майже 70 відсотків Угоди про асоціацію. У 2023 році прагнемо розпочати переговори про членство в Європейському Союзі. Для цього розробимо позицію щодо всіх 35 розділів майбутньої Угоди про членство», — зазначив
Д. Шмигаль, зауваживши, що першим важливим цьогорічним викликом є проведення в Києві на початку лютого саміту Україна—ЄС.

Стосовно приєднання до Північноатлантичного альянсу, то глава уряду зауважив, що Україна готується до липневого саміту НАТО, який відбудеться у Вільнюсі, але водночас українська армія безпосередньо на полі бою переходить до стандартів альянсу.

Третій — енергетичний фронт. Зараз найголовніше завдання — це відновлення енергоінфраструктури, посилення безпеки енергооб’єктів, особливо АЕС, та успішне завершення опалювального сезону.

Проте російські атаки підштовхують нас до корінної реформи — побудови децентралізованої енергетичної системи, яка передбачає створення міні-електростанцій і малих об’єктів генерації, імплементованих в наявну енергосистему.

Четвертий — це відновлення України. На сьогодні збитки у нашій інфраструктурі оцінюються у понад 700 мільярдів доларів. Цього року в держбюджеті передбачено 35,5 мільярда гривень для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, а також уряд планує розпочати відновлення за рахунок конфіскованих у російських банків коштів —  на спецрахунку для цього вже є 17 мільярдів гривень. Насамперед ці кошти підуть на відновлення зруйнованого житла людей.

П’ятий — макрофінансова стабільність і програми підтримки бізнесу. Зокрема, цього року планується отримати від наших партнерів 38 мільярдів гривень для фінансування дефіциту бюджету, що, як і торік, дасть змогу повністю профінансувати всі критичні видатки.

Також у 2023 році уряд зберіг найефективніші програми допомоги приватному сектору — пільгові кредити «5-7-9», гранти проекту «єРобота», державну підтримку українських виробників.

Шостий — ветеранська політика. У 2023 році уряд планує затвердити Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя та план заходів щодо її реалізації, яка базуватиметься на чотирьох ключових потребах: економічна незалежність, кошти, житло та медичні послуги.

Сьомий — освіта. Тут уряд, окрім забезпечення навчальних закладів укриттями, також планує вдосконалювати дистанційний формат освіти. Водночас буде продовжено реформу Нової української школи в 5—9-х класах.

Восьмий — продовження реформи децентралізації передбачає запровадження інституту префектів — неполітичних посадових осіб, які представлятимуть державу та стежитимуть за конституційністю ухвалених на місцях рішень.

Дев’ятий — впровадження обов’язкового пенсійного накопичення і паралельно з цим реформа Фондового ринку та ринку капіталів. «Реформа полягає в тому, що всі працевлаштовані українці матимуть свої пенсійні накопичувальні рахунки. Кошти йтимуть туди з трьох джерел: внесок роботодавців, внесок держави на паритетних із роботодавцем засадах та добровільні внески громадян», — повідомив прем’єр, додавши, що водночас триватиме адресна підтримка тих українців, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Десятий — реформа управління держвласністю та реформа державного управління. За словами Д. Шмигаля, йдеться про подальше зменшення ролі держави в економіці (зі збереженням можливості впливати на важливі з погляду нацбезпеки сектори) та створення єдиних державних компаній у сфері трьох стратегічних ресурсів: землі, води та лісів.

Анонсуючи продовження реформи державного управління, прем’єр зазначив, що чиновників має стати менше, а міністерства повинні займатися напрацюванням політик і правил, а не управлінням реальним сектором. При цьому основою для нового формату взаємодії держави, громадян і бізнесу має стати діджиталізація.

Перейшовши до розгляду питань порядку денного, уряд, зокрема, спростив правила ввезення в Україну безпілотних літальних апаратів (квадрокоптерів) в якості гуманітарної допомоги.

Зміни до постанови Кабміну про деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану передбачають, що відтепер імпорт дронів цивільного та подвійного призначення не потребує надання будь-яких додаткових документів, включно з гарантійними листами кінцевого споживача. «Таким чином буде вирішено ситуацію, коли волонтери мали проблеми із ввезенням в Україну звичайних цивільних дронів та дронів подвійного використання. Ніхто не буде вимагати від них додаткових документів, у тому числі гарантійних листів», — повідомила перший віце-прем’єр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Пропуск через митний кордон України безпілотних літальних апаратів та їх частин цивільного призначення та подвійного використання має здійснюватися за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та без оформлення гарантійних листів.