Колегія Міністерства охорони здоров’я, у якій взяли участь міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, заступниця керівника Офісу Президента Юлія Соколовська, голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак, підтримала Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Цей документ розроблено на виконання Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою».

«Збройна агресія рф поставила кожного з нас перед новими викликами. Медична сфера продемонструвала стійкість та спроможність надавати медичну допомогу пацієнтам навіть у надскладних умовах. Однак уже зараз ми маємо думати й про наше життя після Перемоги. Мета обговорення Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року — поєднати пріоритети мирного життя і виклики війни так, щоб забезпечити українцям доступ до якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги», — зазначив Віктор Ляшко.

Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року включає три основні цілі, 11 оперативних цілей та 137 завдань. Наступним кроком має стати визначення оперативних завдань для Плану реалізації Стратегії на 2023 рік.

Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький зауважив, що робота над цим документом розпочалася ще до початку повномасштабного російського вторгнення. «Мова йде про загальний дороговказ для розвитку медицини, а також короткострокові оперативні плани. Серед основних цілей Стратегії: забезпечення всебічного доступу населення до якісних медичних послуг та інструментів реалізації права на здоров’я, посилення політик та спроможності інститутів національної системи охорони здоров’я, створення та забезпечення умов для розвитку і реалізації потенціалу складових національної системи охорони здоров’я», — сказав він, додавши, що хоч після початку повномасштабного вторгнення з’явилися нові виклики, проте два ключові пріоритети — продовження медичної реформи та виконання євроінтеграційних вимог — залишилися незмінними.

Водночас постійні російські бомбардування цивільної інфраструктури додали ще один виклик — відновлення системи охорони здоров’я. «Майже рік ворог прицільно обстрілює медичні заклади, тож на даний момент пошкоджено понад 1,2 тисячі та 173 знищено. За оцінкою Міністерства охорони здоров’я, для відновлення пошкоджених об’єктів необхідно до мільярда доларів. Світовий банк та ВООЗ оцінюють збитки системи охорони здоров’я в астрономічні 26 мільярдів доларів. Звісно, що масштабні руйнування впливають на доступність медичних послуг та на наявну мережу лікарень, тому відповідні зміни внесено до Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року та погоджено їх із Планом відновлення системи охорони здоров’я», — повідомив голова комітету.

На думку Михайла Радуцького, цей документ має бути динамічним, з можливістю за потреби вносити до нього зміни.

Ще одна вимушена зміна до першого варіанта Стратегії — тимчасове повернення до щорічного планування. «У Стратегії передбачені трирічні цикли планування, однак через війну важко спрогнозувати доходи бюджету більш як на рік», — зазначив голова комітету.

Після громадського обговорення Стратегії, яка розміщена на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я, та затвердження документа урядом, буде визначено рамки, в яких надалі розвиватиметься українська медицина.