Таке переконання під час засідання уряду висловив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Важливо, щоб санкційний тиск на агресора посилювався, рф мусить платити високу ціну за свої воєнні злочини. Головні джерела фінансування війни має бути перекрито. Насамперед це стосується російської нафти й атомної енергетики», — сказав він, висловивши жаль, що ворог досі продовжує на цьому заробляти, адже минулого року експорт товарів рф збільшився майже на 10 відсотків, а дохід «росатома» зріс на 17 відсотків.

Саме тому Україна наполягає на включенні до десятого санкційного пакету ЄС російської атомної галузі. «Українська атомна енергетика зробила колосальний ривок для подолання залежності від російських постачальників твелів. «Енергоатом» розірвав контракт з компанією з рф та перейшов на паливні збірки американської компанії Westinghouse. Схожим шляхом мусять рухатися країни Європи, яких підсадили на «атомну голку» росії», — підкреслив глава уряду, додавши, що наша держава також запровадила санкції щодо 200 функціонерів атомної галузі рф.

Прем’єр також зазначив, що після того, як ворогу не вдалося ракетними атаками знищити нашу енергетику, він намагається позбавити українців доступу до водопостачання. «Після часткового руйнування та зумисного відкриття росіянами шлюзів Каховської ГЕС ми щодня втрачаємо тисячі кубометрів води, через що 70 відсотків населених пунктів, які отримують воду саме з Дніпра, можуть залишитися без доступу до питної води», — сказав він, додавши, що іще більшою є атомна загроза, адже зниження рівня води в сховищі може призвести до неналежного функціонування систем охолодження Запорізької АЕС.

«Думаю, нікому не треба пояснювати, чим це загрожує Україні, Європі та світу загалом. Тому цивілізований світ не повинен мовчати. Україна закликає всіма доступними засобами тиснути на росію, щоб вона закрила шлюзи та відновила гідротехнічні споруди на Каховській ГЕС або ж дозволила зробити це українським фахівцям», — закликав прем’єр, попередивши, що інакше ця ситуація загрожує екологічною катастрофою, яка матиме величезні деструктивні наслідки для всього континенту.

Кабмін затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають. «Ідеться про ванадій, літій, титан, уран та сіль. 26 родовищ надаватимуться в користування на умовах угод про розподіл продукції. Це створить широкі можливості інвестору в реалізації проекту, а держава отримає свою частку, яку буде використано для розвитку української економіки», — зазначив Д. Шмигаль.

На думку Першого віце-прем’єра — міністра економіки Юлії Свириденко, це рішення сприятиме залученню інвестицій у добувну галузь, а також забезпечить захист стратегічних інтересів України, зокрема, у сфері оборони та безпеки. «Для відновлення та подальшого розвитку економіки Україні сьогодні як ніколи потрібні інвестиції. І насамперед це стосується стратегічно важливих для розвитку економіки та забезпечення обороноздатності галузей. Співпраця держави та приватного інвестора на основі угод про розподіл продукції дозволяє повною мірою захистити державні інтереси. Водночас прозорі та зрозумілі умови такої співпраці стимулюватимуть залучення інвестицій у розвідку, видобування та переробку стратегічних для країни копалин», — вважає вона.

Також уряд підтримав та подасть до парламенту законопроект про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, який сприятиме створенню диверсифікованої системи зберігання, тож у разі настання кризової ситуації в резервах будуть запаси, яких має вистачити щонайменше на 61 добу внутрішнього споживання. «Це дозволить бізнесу, громадянам та всій країні спокійно пройти будь-які виклики в паливній сфері. Законопроект передбачає чітку взаємодію між державою та бізнесом, визначення питання зберігання, безпеки, моніторингу та репортингу.

Створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів — це питання національної безпеки, яке актуальне сьогодні, але залишиться так само важливим і після нашої Перемоги та завершення війни», — підкреслив Д. Шмигаль.

Ще одним рішенням Кабмін розширив перелік товарів військового призначення та подвійного використання, які можуть імпортувати фізичні та юридичні особи без дозволу Державної служби експортного контролю. До цього переліку увійшла велика кількість товарів військового призначення та подвійного використання, які нині потрібні нашим захисникам, включно з безпілотними літальними апаратами та їхніми запчастинами. Крім того, спрощено процедуру ввезення роботів та контролерів роботів, спеціально призначених для військового використання, апаратури для керування вогнем, камер та приладів нічного і телевізійного бачення, оптичних прицілів, засобів зв’язку, глушників, знімних обойм, парашутів та парапланів, засобів для розмінування, обладнання радіопротидії та обладнання для боротьби з радіопротидією включно з антидроновими рушницями, польових генераторів, програмного забезпечення воєнного призначення, технологій для розроблення, виробництва й ремонту виробів воєнного призначення тощо.

«Простою мовою — більше жодних документів від служби експортного контролю чи інших органів для ввезення дронів тощо. І цей акт є лише першим серед низки, які напрацьовуються. Будемо інформувати про ці кроки публічно», — зазначив віце-прем’єр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Кабмін схвалив розпорядження про підписання міжурядової українсько-румунської угоди щодо взаємного визнання документів про освіту, виданих визнаними акредитованими закладами освіти обох держав відповідно до їхнього чинного законодавства.

Фото: pixabay