«Той держрезерв, який існував в Україні з 1991 року, дуже довго залишався нащадком радянської системи. Тепер ми пропонуємо докорінно змінити підходи до його роботи. По-перше, пропонується створити державний матеріальний резерв і окремо мобілізаційний резерв. Мобілізаційний резерв — це наші запаси, які дадуть змогу швидко розгортати додаткові військові виробництва, ремонт військової техніки, відновлення критичної транспортної інфраструктури, відновлення енергосистеми й таке інше», — зазначив під час засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додавши, що формування резервів буде проходити за продовольчою, медичною, енергетичною та технічною сферами. «Головна мета — зробити так, щоб наша країна в будь-який момент була забезпечена всіма першочерговими речами», — наголосив він.
Також уряд підтримав рішення щодо інформації, яка стосується державних закупівель. «Після початку повномасштабної війни частина закупівель стала менш публічною через питання національної безпеки. Проте ми маємо повертатися до прозорих процедур, щоб мінімізувати корупційні ризики», — зазначив Д. Шмигаль, повідомивши, що цим рішенням буде розширено перелік закупівельних даних, які публікуються в системі та зменшено кількість випадків, коли закупівлі можуть проходити без використання електронної системи. Крім того, всі договори, додатки та внесення змін до договорів за результатами аукціонів мають публікуватися в системі.
Глава уряду поінформував, що хоча згідно із законом про державний бюджет на 2023 рік індексація пенсій не є обов’язковою, в березні виплати таки буде підвищено на 20 відсотків. «Під індексацію підпадатимуть усі категорії, визначені в Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», — за-значив Д. Шмигаль, нагадавши, що у 2022 році держава спрямувала на соціальні виплати майже 800 мільярдів гривень, в тому числі 575 мільярдів гривень на пенсії, що на 65 мільярдів, або на 12,5 відсотка, більше, ніж у довоєнному 2021 році.
За словами прем’єра, нинішня індексація зачепить понад 10 мільйонів українців, а також буде збережено всі доплати до пенсії за віком, тож пенсіонери віком понад 80 років продовжать отримувати щомісячну доплату у 500 гривень, віком 75-80 років — до 400 гривень на місяць, а для пенсіонерів 70-75 років — до 300 гривень. Тож загалом цього року держава планує витратити на пенсійне забезпечення понад 700 мільярдів гривень.
Кабмін затвердив Порядок проведення верифікації інформації про освіту, кваліфікацію та професійний досвід медичних, фармацевтичних працівників та інших працівників сфери охорони здоров’я. Ухвалення цього документа зумовлене необхідністю верифікувати інформацію щодо професійного статусу працівників сфери охорони здоров’я, які, зокрема, покинули Україну в період воєнного стану та працевлаштовуються за кордоном. У зв’язку з цим вони звертаються до Міністерства охорони здоров’я з проханням видати документ, який би підтверджував їхній професійний статус.
Затверджений порядок, зокрема, передбачає, що працівник сфери охорони здоров’я має звернутися із заявою про верифікацію до органу управління закладу охорони здоров’я, в якому він/вона працювали до виїзду з України, заповнити верифікаційну анкету та надати сканкопії підтверджувальних документів. Термін проведення перевірки та ухвалення рішення становить 30 календарних днів з дня одержання заяви медичного працівника органом управління закладу охорони здоров’я.
У разі позитивного результату перевірки верифікатор оформляє довідку про освіту, кваліфікацію та професійний досвід працівника (українською та англійською мовами), cканкопія якої надсилається на адресу зазначеної медиком електронної пошти. Ці дані також заносяться до електронної відомості.
Міністерство охорони здоров’я зазначає, що видання такого документа є поширеною практикою для країн ЄЄ та що вже декілька країн—партнерок України висловили готовність створити спрощену процедуру працевлаштування для українських медичних працівників.
Уряд також підтримав та подасть до парламенту законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та вдосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві», який передбачає запровадження можливості здійснення судочинства в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку, ви-значеному процесуальним законом, в умовах воєнного чи надзвичайного стану в разі виникнення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров’ю та безпеці судді. Відповідно така можливість має бути закріплена й для учасників судового засідання.
Законопроект також передбачає можливість ухвалення судових рішень з використанням електронного підпису без складання їх у паперовій формі, проведення зборів кредиторів у справах про банкрутство в режимі відеоконференції, спрощення порядку та скорочення строку розгляду справ щодо стягнення заборгованості за договорами (окрім договорів про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
