Про це під час засідання уряду повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«На програму медичних гарантій додаємо 16 мільярдів гривень. Запускаємо пілотний проект безплатного зубо-
протезування для ветеранів, мільярд гривень виділяємо на облаштування укриттів та безпечних умов у лікарнях. Продовжуємо робити медицину більш доступною та якісною, незалежно від того, де проживає людина», — зазначив глава уряду, додавши, що також буде підвищуватися ефективність медичних закупівель.

З цією метою уряд затвердив постанову, яка передбачає розширення переліку ліків і медвиробів, які будуть закуповуватися через електронний каталог. «Ми запровадили зміни, які передбачають, що медзаклади купують ліки та медичні вироби через так званий електронний каталог. Це сприяло значній економії коштів, а також пришвидшило процедури закупівлі. Ці зміни важливі, бо це про прозорість та про ефективність використання кош-тів платників податків», — підкреслив Д. Шмигаль.

Водночас найближчим часом планується запуск електронного кабінету пацієнта, в якому українці зможуть само-стійно змінювати персональні дані та керувати деклараціями з сімейними лікарями.

Крім того, у 2024 році бюджетні видатки на освіту становитимуть понад 170 мільярдів гривень, що на 20 мільярдів гривень більше, ніж торік. Це, зокрема, дасть змогу збільшити на 21 відсоток виплати освітянам, а також 2,5 мільярда гривень буде спрямовано на облаштування укриттів, по 1,5 мільярда — на Нову українську школу і на модернізацію шкільних їдалень та мільярд гривень — на шкільні автобуси.

Уряд також має намір значно змінити підходи до фінансування вищої освіти. «Зараз у системі вищої освіти є навчання «на бюджеті» та за контрактом. Ми пропонуємо змінити такий підхід, щоб охопити державною підтримкою якнайбільше студентів», — сказав Д. Шмигаль, повідомивши, що задля цього уряд схвалює та подає до парламенту законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам.

За словами прем’єра, цей документ передбачає, що в майбутньому студенти зможуть навчатись за рахунок державного замовлення, державних грантів, пільгових кредитів, а також на контрактній формі навчання.

До того ж жорсткого розділення на «бюджетників» та «контрактників» не буде. Частина студентів й надалі навчатимуться безоплатно за державним або регіональним замовленням, яке буде сформовано з урахуванням підтверджених потреб держави, та ще більше студентів навчатимуться за системою співфінансування, коли частину коштів за них сплачуватиме держава у формі державного гранту або пільгового довгострокового кредиту, а інша фінансуватиметься за кошти фізичних (юридичних) осіб.

Водночас збережеться можливість навчатися лише за кош-ти фізичних та юридичних осіб.

«Державне замовлення — це повністю безоплатне навчання студента за бюджетні кошти. Можливість безоплатно навчатись надаватиметься найкращим за конкурсним балом вступникам. Також частину бюджетних місць буде надано вразливим категоріям», — зазначив глава уряду, додавши, що держзамовлення насамперед стосуватиметься таких потрібних державі спеціальностей, як вчителі та лікарі. Тож держава буде повністю оплачувати навчання для найкращих вступників за цими спеціальностями, а після успішного випуску пропонуватиме перше робоче місце.

Коли йдеться про за-провадження моделі безповоротних державних грантів, які дадуть змогу повністю або частково покрити витрати на навчання, то їх отримання залежатиме від результатів зовнішнього оцінювання знань та від обраної спеціальності. «Хоча сума гранту необов’язково покриватиме повну вартість навчання, але кількість вступників, які отримають фінансову підтримку, істотно збільшиться за рахунок більш справедливого розподілу такої підтримки», — за-значив прем’єр.

Законопроект передбачає, що державні гранти виплачуватимуться упродовж встановленого терміну навчання та можуть індексуватися залежно від рівня інфляції. Цей інструмент також дасть можливість розвивати принцип «гроші ходять за студентом», адже грантові кошти надаватимуться не навчальним закладам, а здобувачам освіти.

На думку прем’єра, якщо парламент оперативно ухвалить цей законопроект, то нова система фінансування здобуття освіти запрацює уже з вересня 2024 року.

Кабмін ухвалив постанову, яка передбачає, що Мінцифри відповідатиме за формування держполітики у сфері хмарних послуг, а Держ-спецзв’язку буде регулятором комунікаційних послуг у цій галузі. Крім того, Мінцифри відповідатиме за запровадження та функціонування еАкцизу та запуск і роботу освітнього застосунку Мрія.