На цьому під час засідання уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Проведений напередодні зими величезний обсяг відновлювальних робіт допомагає зберігати енергетичну стійкість під час масованих ворожих атак та в разі негоди, однак у зв’язку з низькими температурами споживання електроенергії стрімко зростає, що збільшує ризик аварій. «Тому потребуємо солідарного заощадження з боку всіх українців. На час холодів енергетики закликають громадян зменшити споживання за рахунок вимкнення потужних електроприладів, а бізнес — за рахунок знеструмлення вивісок, банерів, вітрин», — зазначив глава уряду, додавши, що це дасть змогу зекономити до 200— 400 МВт електроенергії, що дорівнює кільком блокам теплогенерації.

В енергетичній сфері Україна також постійно відчуває підтримку партнерів. Зокрема, завдяки допомозі USAID на Хмельниччині встановлено першу когенераційну установку, що живить критичну і соціальну інфраструктуру та житло. У зв’язку з цим прем’єр нагадав, що в грудні минулого року уряд значно спростив процедуру розміщення таких установок. Зо-крема, на період воєнного стану розміщення газопоршневих когенераційних установок для забезпечення електроживлення об’єктів критичної інфраструктури (теплопостачання, водопостачання, водовідведення), закладів соціальної сфери (навчальних та закладів охорони здоров’я), у тому числі під час екстреного відключення електропостачання, може здійснюватися без відповідної містобудівної документації та без отримання права на виконання будівельних робіт.

«Ще п’ять газових турбін, які додадуть у нашу енергосистему до 200 МВт електроенергії, незабаром отримаємо від Японії. Отже, рухаємося до децентралізованої генерації, яка менш уразлива до атак російських терористів», — зазначив Д. Шмигаль.

Водночас уряд готується до всіх можливих сценаріїв розвитку подій: уже зараз працюють майже 12,6 тисячі пунктів незламності, а за потреби буде розгорнуто ще 700.

На контролі уряду також реконструкція та спорудження укриттів. Нині у фонді захисних споруд цивільного захисту налічується понад 60 тисяч сховищ, а також ними зараз забезпечено 88 відсотків шкіл, в яких навчаються 93 відсотки учнів. «Наша мета — довести цей показник практично до 100 відсотків, а також модернізувати сховища, які потребують оновлення», — підкреслив прем’єр, додавши, що для цього в держбюджеті передбачено 2,5 мільярда гривень.

Незмінним завданням є й гуманітарне розмінування. «Минулого року після обстеження та очищення ми повернули у використання понад 200 тисяч гектарів сільгоспземель. Мета незмінна: менш як за 10 років спрямувати в експлуатацію 80 відсотків потенційно замінованих площ», — зазначив глава уряду. Задля цього Україна залучатиме до розмінування інноваційні розробки, створюватиме спільні виробництва розмінувальної техніки та розвиватиме ринок операторів протимінної діяльності. До речі, в держбюджеті на нинішній рік уже закладено три мільярди гривень компенсації аграріям та іншим власникам земель, які користуватимуться послугами операторів із розмінування.

Кабмін вніс зміни до порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії рф, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, згідно з якими позичальник може звернутися до банку щодо призупинення платежів за іпотечним зобов’язанням, якщо предмет іпотеки було зруйновано або пошкоджено. Раніше підтвердити факт пошкодження майна громадяни мали шляхом отримання витягу з відповідного державного реєстру, проте часто ця процедура затягувалась. Тож тепер це можна буде підтвердити актом обстеження об’єкта та/або звітом із технічного обстеження.