...Ти, головне, не бійся,
Коли між лопаток дуло зупинить своє 
автомат,
Заплющуй очі й молися,
Тричі читай Отченаш...

Це уривок зі збірки вірша «Сповідь на вервиці» відомої письменниці Ольги Деркачової. А надихнула написати історія сім’ї в окупованому Мелітополі, коли батько вирив у підвалі яму, щоб у ній можна було сховатися від ворога.

Презентація 28-ї за ліком збірки творчого доробку докторки філологічних наук, професорки Прикарпатського національного університету зібрала в Івано-Франківській обласній науковій бібліотеці численну аудиторію. Серед поважних гостей — народна депутатка Оксана Савчук, котра запропонувала закупити частину тиражу книжки для військових частин. Адже слово — так само зброя.

«Молитва допомагає у цій війні, — зазначила Оксана Савчук. — Наша віра робить нас сильними. Збірка «Сповідь на вервиці» є чудовою настільною книжкою на щодень. Бажаю Ользі Сергіївні й надалі збагачувати українську літературу власною творчістю».

«У цій книжці 99 поезій, що писалися упродовж 3—4 місяців, — розповіла Ольга Деркачова. — Вони для мене самої виявилися несподіванкою, адже здебільшого пишу прозу... Поезії приходили до мене під час Літургії у нашому храмі (Ольга співає у церковному хорі — Авт.), у снах, траплялися по дорозі, деякі я немов виловлювала в озері, деякі опускалися в долоні пір’їнками. А потім їх назбиралося на збірку, назву для якої запропонував поет Богдан Томенчук. Молитва на вервиці особлива. Вона розраджує та заспокоює, як і церковний спів. Це розмова з Богом, а відтак — і сповідь».

У збірці три розділи: «На Оливній горі», «Посеред згарищ війни», «Равлики з нашої стежки». Вони про любов, віру, терпіння та витримку, про біль утрат і радість віднайдення.

Івано-Франківська область.

Фото автора.