Як пояснив прем'єр-міністр Андрій Пленкович, розпустити парламент необхідно для того, щоб обрання депутатів відбулося до виборів Європейського парламенту, які заплановані на 6-9 червня. Або об'єднати ці вибори для заощадження бюджетних коштів і часу громадян.

За пропозицію уряду проголосували всі 143 депутати 151-місного парламенту, які взяли участь у цьому засіданні. Нову дату загальних виборів, які востаннє проводили у Хорватії 5 липня 2020 року, має оголосити президент Зоран Міланович. Але вони мають відбутися не пізніш як через 60 днів після розпуску нинішнього складу парламенту.

Раніше парламентські вибори у країні планували провести восени. Хоча ще у лютому 11 опозиційних партій, які були незадоволені політикою правлячого Хорватського демократичного союзу (ХДС), вимагали дострокових виборів. Їм вдалося зібрати на мітинг у Загребі тисячі людей, які 17 лютого, незважаючи на холод, кілька годин протестували, звинувачуючи ХДС у корупції та зловживанні владою. Однак наприкінці лютого правляча більшість у парламенті Хорватії відкинула вимоги опозиції.

Хорватські ЗМІ нагадують, що ХДС очолює уряд протягом останніх трьох термінів, а Пленкович обіймає посаду прем'єр-міністра протягом останніх восьми років. Нові соціологічні опитування свідчать, що ХДС знову переможе на виборах. Щоправда, сформувати ще один свій одноосібний уряд їй буде важко. І доведеться шукати підтримку незалежних депутатів та партій, політика яких різко не контрастує з демократами.

До речі, прем'єр-міністр Андрій Пленкович і його уряд з перших днів російської агресії підтримували Україну, виступали за надання їй військової допомоги. Хоча президент Зоран Міланович, що має проросійські погляди, був проти. Одного разу Андрій Пленкович навіть запитав главу держави, чи не російський він агент...