Київський національний університет імені Тараса Шевченка почав реалізацію плану заходів до 200-річчя Кобзаря. Про це розмова з доктором філологічних наук, професором, в. о. завідувача кафедри Інституту філології КНУ, заступником керівника робочої групи з відзначення ювілею Оксаною Сліпушко.
— Пані Оксано, після оприлюднення у квітні 2012 року Указу Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» до справи долучився університет його імені. Що зроблено за півроку?
— Наш заклад став важливим і фактично ідейно продукуючим центром з відзначення ювілею. Ректор університету академік Леонід Губерський створив оргкомітет і робочу групу, якими розроблено і затверджено план заходів з урахуванням указу Президента, а також пропозицій структурних підрозділів КНУ, Інституту літератури НАН України і Національного музею Тараса Шевченка.
— У чому особливість університетської стратегії відзначення ювілею?
— Мета наших дій, насамперед, в утвердженні шевченківської ідеї, піднесенні її до рівня загальнодержавної значущості, а також виведенні на міжнародний рівень. Ідея в університетському плані утверджується у двох визначальних аспектах: освітньому і науковому, кожен із яких передбачає внутрішній і зовнішній рівні реалізації. Тут чітко визначено участь КНУ у заходах на міжнародному та загальноуніверситетському рівнях. Буде проведено низку міжнародних і всеукраїнських конференцій, круглих столів тощо, на яких ітиметься про найновіші досягнення у сфері сучасного шевченкознавства. У планах — оновлення, реставрація та впорядкування художніх зображень Т. Шевченка, розміщених в університеті. Також — масштабні заходи студентського самоврядування, видавнича і рекламна діяльність, що передбачає видання творів Шевченка, зокрема «Кобзаря» і «Захалявної книжечки», праць, покликаних представити рецепцію творчості Шевченка у світі, низки посібників і монографій, історію Шевченківської премії КНУ. В усіх структурних підрозділах університету проводитимуться системні культурно-просвітницькі заходи.
Власне, у нашому університеті розроблено і сформовано комплексну стратегію відзначення ювілею Тараса Григоровича. У ній враховані державні документи, позиції провідних освітніх і культурних центрів, а також студентської громадськості. Університет на чолі з академіком Л. В. Губерським надає особливо великого значення і вивченню та популяризації творчості Тараса Шевченка загалом, і підготовці до відзначення його ювілею зокрема, засвідчуючи в такий спосіб свою активну участь у формуванні гуманітарної політики держави.
— Нещодавно в Інституті філології КНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Святої правди голос новий!». Вона має стосунок до згадуваного плану заходів?
— Так. Наш університет підтримав ідею Національного музею імені Тараса Шевченка, зокрема, його генерального директора Дмитра Стуса і організував спільне обговорення надзвичайно цікавих тем. У ньому активну участь взяли відомі вчені з Російського державного гуманітарного університету (РДГУ, Москва). Відкрив конференцію проректор нашого університету Володимир Бугров, який від імені ректора Леоніда Губерського привітав її учасників. Він наголосив, що вектор Київ—Москва у відзначенні ювілею Кобзаря не є випадковим.
Адже в Росії, зокрема, в Москві, де діє Культурний центр України (до речі, його директор В. Мельниченко видав книгу «Тарас Шевченко в Москві» обсягом 737 сторінок, вчені РДГУ вивчають спадщину Кобзаря тощо), громадськість виявляє інтерес до ювілею українського генія.
Директор Інституту філології професор Г. Семенюк наголосив, що місія зустрічі — дати початок системним заходам, які протягом двох років відбуватимуться в нашому університеті. Більшість із них проводитимуть представники Інституту філології.
— Крім вашої, пані Оксано, доповіді «Тарас Шевченко і сучасний гуманітарно-освітній простір Української держави», які прозвучали ще?
— Цікавим був виступ заступника генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Т. Чуйко: фактично вперше репрезентовано проблему атрибуції живописних полотен Кобзаря, що є в музеї. На конференцію надіслав свою доповідь проректор РДГУ Д. Бак — «Боль и ярость Тараса Шевченко». Цікавим був виступ Мрідули Гош — голови правління Східноєвропейського інституту розвитку (Київ). Доповідачка порівняла творчість індійського та українського геніїв — Рабінтраната Тагора і Тараса Шевченка.
