Народний депутат Ігор Гузь звернув увагу Прем’єр-міністра на проблеми шахти-довгобуду на Волині.

В Іваничівському районі споруджується найбільша в області шахта № 10 «Нововолинська». Проектна потужність — 900 тисяч тонн енергетичного вугілля в рік із балансовим запасом 40 мільйонів тонн. Термін будівництва таких шахт — шість років. Однак доля важливого для області об’єкта виявилася сумною.

Закопавши в землю майже 100 мільйонів доларів, так і не зуміли вивести довгобуд принаймні на фінішну пряму. Гірше того, в останні три роки роботи на будмайданчику через мізерне фінансування майже припинилися. Тим часом пуск шахти дав би можливість розв’язати не лише соціальні проблеми міста Нововолинська, де із дев’яти діючих колись шахт залишилися лише дві. Та й ті через кілька років можуть припинити роботу через вичерпання запасів вугілля в їх підземних «коморах».

Тож цілком логічним видається звернення народного депутата від Володимир-Волинсь-кого виборчого округу 
№ 19 Ігоря Гузя до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з вимогою розглянути можливість збільшення фінансування добудови шахти № 10 «Нововолинська».
— Із передбачених держбюджетом на 2018 рік 10 мільйонів гривень на перше квітня поточного року освоєно 5,9 мільйона гривень. Ці кошти спрямовуються виключно на підтримку безпеки шахти, яка фактично не будується. Подальше зволікання з виділенням ресурсів на добудову «Десятки» призведе до страйків та голодних бунтів шахтарів, а також членів їх сімей, — ідеться у зверненні народного депутата.

Для продовження будівництва шахти № 10 «Нововолинська», вважає Ігор Гузь, у 2018 році потрібно передбачити з бюджету не десять, як заплановано, а 600 мільйонів гривень. Це дасть змогу швидше запустити першу чергу для повноцінного видобутку вугілля та отримувати від реалізації вугілля кошти. Народний депутат просить під час внесення змін до закону про держбюджет передбачити відповідні гроші, щоб єдина в Україні шахта, яка будується, нарешті почала працювати та забезпечувати людей робочими місцями.

Додамо: мова йде і про енергетичну безпеку України. Оскільки шахти Львівсько-Волинського вугільного басейну споруджувалися насамперед для забезпечення паливом теплових електростанцій регіону — Добротвірської, Бурштинської, Ладижинської. Якщо мислити з перспективою, то слід вирішувати питання і про будівництво нових шахт Західної Кочегарки. Запаси вугілля на території Львівської області дають змогу звести ще до десяти потужних вугільних підприємств.

Не слід забувати, що шахти працюють навіть тоді, коли не видобувають вугілля. Їх потрібно вентилювати, відкачувати воду, підтримувати технічну справність обладнання. Тобто нині гроші на «Нововолинській» ідуть на вітер. Наші з вами гроші!

Волинська область.